Інтегроване заняття з інтелектуально- мовленнєвого розвитку з пріоритетом українознавства на тему:
«Україна – рідний край»
Мета: поглибити знання дітей про Україну, формувати у дітей розуміння того, що Україна – це рідна країна, Батьківщина, де живе сама дитина, її родичі та друзі ; розширювати знання про державні символи країни; продовжувати ознайомлювати з народними символами українського народу – калиною; формувати уявлення дітей про своє рідне село; учити називати вулицю, де живе дитина, та вулицю, де розташований дитячий садок; ознайомити з облаштуванням вулиці, поглибити уявлення про навколишнє середовище. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, естетичний смак, спостережливість. Виховувати почуття національної гордості за свій рідний край, за свою рідну домівку – село, вулицю, почуття любові до природи рідного краю; інтерес до національних оберегів.
Попередня робота: екскурсії вулицями села, що знаходяться поруч із дитячим садком; подорожі селищем з батьками; розглядання ілюстративних матеріалів «Рідне селище», «Транспорт»; читання художніх творів.
Матеріал: іграшка – Лісовичок; фото із зображенням «Наше село»; магнітофонний запис українських народних мелодій; гілочки калини.
Хід заняття:
Вихователь: Діти, до нас сьогодні завітали гості.
Давайте привітаємось.
Діти: Доброго ранку.
Доброго ранку, ліси і поля.
Доброго ранку, планета Земля!
Щастя й здоровя всім людям бажаємо.
Зранку в дитячий садок поспішаємо.
Вихователь: Різні в світі є країни
Різні люди є у світі,
Різні гори й полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна, найрідніша нам усім.
То є наша Батьківщина.
Вихователь: А чи знаєте ви, діти, що така Батьківщина?
Дитина 1:Батьківщина – це ліс осінній.
Це домівка моя і садочок, і гаряче сонячне коло.
Батьківщина – це труд і свято.
Батьківщина – це мама і тато!
Дитина 2: Розквітає калина,зеленіє ліщина.
Степом котиться диво – луна.
Це моя Батьківщина, це моя Україна.
Що як тато і мама – одна.
Вихователь: Так. Батьківщина – це місце де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини,як її батьки, тому й називається Батьківщина.
Наша Батьківщина як називається?
Діти: Україна!
Вихователь: Ми з вами живемо в Україні , а як ми називаємось?
Діти: Українці!
Вихователь: У кожної країни є свої державні символи.
Давайте пригадаємо символи України.
Діти: Герб – це символ влади. Це дуже старовинний знак.
Тризуб нагадує мама, тата і дитину. Вони символізують силу,любов і мудрість. На прапорі дві смужки – жовта і блакитна. Жовтий колір – колір пшениці, сонця, хліба. Синій колір – колір чистого, мирного неба.
Гімн – це найголовніша пісня України. Вона має назву «Ще не вмерла Україна»
Вихователь: Як треба слухати гімн?(стоячи)
Давайте встанемо і послухаємо цю урочисту пісню.
Цією піснею починається ранок і закінчується день.
Також кожен народ має свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох років.
У кожного народу свої символи і обереги.
Ось погляньте , який гарний у мене букет гілочок калини.
Розкажіть, як він виглядає? (відповіді дітей)
Пограємо в гру! Я буду починати речення про калину а ви його закінчуватимете.
Мовленнєва гра: «Закінчи речення»
Ягідки в калини яскраві та блискучі, як….(намисто, коштовні камінці)
Калина така гарна, як ….(дівчина красуня)
Назвіть калину лагідно, ласкаво ….(калинонька)
Калину з давніх давен уважають символом нашого рідного українського краю . Її червоними ягідками прикрашають коровай, що подають найдорожчим гостям. Калину вишивають на святкових вишиваних сорочках – вишиванках, на українських рушниках. А ще про калину є багато різних мудрих висловів, прислів’їв та приказок.
Давайте разом їх пригадаємо.
Я говоритиму початок прислів’я, а ви – кінцівку.
-Любиш Україну – посади …(калину)
-Дівчина у вінку – мов калина у …(цвіту)
-Пишна та красива, як червона…(калина)
-Калина біля тину – щастя для…(родини)
-Гарна дівчина, як у лузі…(калина)
-Без верби і калини нема …(України)
Хороводна гра «Ой є в лісі калина»(звучить пісня)
(Вихователь пропонує дітям утворити коло і підспівуючи слова пісеньки імітувати виконання тих рухів, про які йдеться (ламати калину, в'язати її в пучечки, кидати на доріжку).
Вихователь : А яке місце є столицею нашої країни? (Київ)
А що ви знаєте про Київ? (відповіді дітей)
Київ побудовано на берегах ріки Дніпро. Це найбільша річка в Україні.
Область, в якій ми живемо називається Кіровоградська. Вона надзвичайно красива. На Кіровоградщині багато лісів, полів, степів, озер, річок та історичних пам’ятників.
Назвіть будь-ласка малу батьківщину – селище, де живемо ми, де живуть наші рідні й друзі.
Так : Наше село називається Компаніївка.
Діти, хтось стукає до нас у двері. Хто завітав до нас сьогодні у гості?
В двері стука вітерець
Лісовичка посланець
Лісовичок по вулицях гуляв,
Все навколо розглядав.
В садочок завітав до малят
Зустрічі він дуже рад.
(до групової кімнати заходить Лісовичок - іграшка)
Вихователь : Хто прийшов до нас у гості? (Лісовичок)
Як ви вважаєте, де він живе?
Лісовичок : Радий я малят вітати
Хочу вас я запитати
Про місця де будинків багато
Де мешкають дорослі і малята
Вихователь : Діти, ну що розповімо лісовичку про наше село.
- Як називається наше село?
- На чому ми зможемо мандрувати селищем?
«В автобус швиденько сідайте
Місця вільні всі займайте
Автобус в подорож вирушає,
Часу зайвого не має.
Автобус по вулицях нас везе
Різні куточки нам покаже.»
(Вихователь показує фото парку відпочинку)
«Дивне місце перед нами
Тут дорослі й малюки
Разом всі відпочивають
Гарний настрій усі мають»
- Куди привіз нас автобус? (До парку відпочинку)
- Що роблять у парку дорослі?
- Що роблять у парку діти?
- Чи ви були в парку?
- З ким ходили до парку?
«Час далі вирушати
Селом подорожувати»
(Вихователь демонструє фото школи)
«Вікон багато ця будівля має
Для кого ж її збудували?
- Діти, що перед нами?
- Хто ходить до школи?
- Чиї братик або сестричка ходять до школи?
«Далі в автобусі вирушаємо,
Куди тепер потрапили незнаємо»
(Вихователь показує фото лікарні)
«Якщо ти захворів, не бійся лікарів
В цій будівлі хворобу проженуть
Вітаміни смачні дадуть.
- Хто працює в цій споруді? (Лікарі)
- Для чого потрібні лікарі?
(Вихователь демонструє фото продовольчого магазину)
«Ти сюди завітай
Різні продукти придбай»
- Де зупинився наш автобус? (Біля магазину)
- Навіщо потрібні магазини?
- Скільки в нашому селі магазинів? (багато)
- Чи всі магазини однакові?(Вони різні)
- Що можна придбати в цьому магазині? (продукти)
- Що можна придбати в інших магазинах?
- А ви ходили до магазину?
- З ким?
(Відповіді дітей)
«Далі мандруємо, поспішаємо»
(Вихователь показує фото вулиці, з будинками, транспортом.)
- Розкажіть Лісовичку про свою вулицю, свій будинок
(Відповіді дітей)
(Вихователь показує фото дитсадка)
«До будинку сто доріжок
Протоптали безліч ніжок»
- Що це, малята?
Так, це наш дитсадок
- А хто знає як називається вулиця на якій розташований наш гарний затишний садочок?
Вихователь: Кожного ранку ми поспішаємо на вулицю Фрунзе, тому що там знаходиться наш дитсадок. Усе на цій вулиці нам знайоме.
Уздовж неї височать одноповерхові та багатоповерхові будинки. Біля дороги посаджені дерева, ялинки. Ранком на вулиці багатолюдно.
Усі кудись поспішають діти – До дитсадка, школи. А дорослі на роботу.
Деякі наші малята дістаються до дитсадка на машинах, автобусі, а більшість приходять пішки, бо мешкають поруч. Як же дітки називається садок, до якого ми приходимо кожного ранку? (Пролісок)
Коли ми заходимо у двір садочка , ми бачемо багато посаджених дерев
(Які дерева ростуть у садочку?)
Також клумби на яких квітнуть квіточки (Які квіти ростуть на клумбі дитсадка?)
- А як називається наша група?
- А чи подобається вам ходити до садочка?
Вихователь : Діти, Лісовичок дуже вдячний вам за цікаву подорож.
Лісовичок : «Весело подорожували
Село розглядали
Час до лісу повертати
Звірятам про ваше селище розказати
На згадку про подорож, малята
Хочу з вами я пограти»
Дидактична гра : «Назви дію»
(Вихователь називає відвідане малятами місце, а діти говорять, що слід там робити)
- Лікарня -….. (Лікують)
- Магазин……(Продають, купують)
- Парк-………(Відпочивають)
- Школа-……(Навчаються)
- Дитячий садок-…….(Граються, співають, навчаються)
Вихователь : Хто приходив до нас у гості? (Лісовичок)
Що ми робили з ним разом?
Де ми побували?
«В дитсадок ми повернулись
Будемо з іграшками грати
Про подорож їм розповідати»
- А зараз давайте заспіваємо пісню про нашу маленьку батьківщину
«На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і гаї
Та тільки одна на землі Україна
А ми її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють
І квіти усюди ростуть
Та тільки одну Батьківщину ми маєм – її Україною звуть»
Підсумок : - Вам подобається ваша батьківщина?
- Чим саме?
- Яку назву вона має?
- Назвіть головне місто нашої країни?
- В якій області ми живемо?
- Як називається наше село?
- Що вам подобається у нашому селі?
- Чи треба наше селище любити?
В народі кажуть : «Скрізь добре, а вдома найкраще.»
- А наше заняття хочу завершити такими словами :
- «Україно – рідний край, поле, річка, сивий гай.
- Любо стежкою іти – тут живемо я і ти»
Заняття з патріотичного виховання
на тему: "Мій перший віночок"
Мета: дати дітям поняття про український національний одяг. Поглибити знання дітей про український віночок , символічне значення квітів у вінку. Вчити викладати і наклеювати окремі елементи предмета, що складається з кількох частин. Продовжувати розвивати у дітей образне сприймання, відчуття кольору та діалогічне мовлення. Виховувати емоційно-естетичні почуття, акуратність у роботі.
Матеріал: ляльки Оксанка та Іванко в українському національному одязі, художній матеріал. заготовки квітів для віночків, приладдя для аплікації.
Хід проведення.
(Стук у двері. Заходять ляльки в українських костюмах.)
Вихователь: Діти, до нас завітали гості. Подивіться, хто до нас прийшов: незнайомі нам дівчинка і хлопчик.
Спитайте, як їх звати. (Діти запитують, ляльки відповідають.)
- Мене звати Оксанка.
- Мене звати Іванко. Ми хочемо з вами познайомитися і подружитися.
(Діти запрошують гостей сісти.)
- Діти, подивіться, в який гарний одяг одягнені Оксанка та Іванко. Це – українські костюми. Подивіться і скажіть: що одягла Оксанка, ідучи до нас в гості? (Відповіді дітей: вишиту сорочку, спідничку, плахту, фартушок. На шиї у неї намисто, а на голові – віночок.)
- А в що взута Оксанка? (В червоні чобітки).
- Молодці, діти! Ви добре розказали про Оксанчин костюм. Наші дівчатка теж вдягалися в такі костюми, коли в нас було свято.
- От ми з Оксанкою і познайомилися. А хто розкаже про костюм Іванка? Я вам допоможу. У що ж одягнений Іванко?
(Відповіді дітей: у вишивану сорочку, у червоні штани та червоні чоботи.)
- Так, правильно. Ці штани називаються шароварами, а підперезаний Іванко поясом. От і з Іванком ми познайомилися. Діти, я бачу, що гості щось нам принесли. Давайте спитаємо в них, що вони нам принесли.
(Діти звертаються до ляльок із запитаннями.)
Оксанка: (Вих.) – У моєму костюмі мені найбільше подобається віночок, бо ж цей віночок оберігає дівчаток від усього злого і дає здоров’я, доброту і ніжність. Нам з Іванком хочеться, щоб ви “сплели” віночки для ляльок.
- Вихователь: Діти, чи погоджуєтеся ви виконати таку роботу?
(Діти відповідають.)
- Тоді давайте розглянемо Оксанчин віночок.
З яких квітів сплетений цей віночок? Чи знайомі вам ці квіти? Назвіть їх.
(Діти розглядають віночок, називають квіти: ромашки, незабудки, чорнобривці, барвінок.)
- Так, правильно, ми вже не раз говорили про ці квіти і милувалися їх красою. А чи згадаєте ви, що означають ці квіти, що вони несуть людям?
Ромашка лікує від різних хвороб і несе доброту. Барвінок – символ життя.
Незабудка розвиває зір. Чорнобривці вплітають у віночок, щоб голова не боліла і щоб дівчина була чорнобривою.
Вих: Молодці, діти. Бачиш, Оксанко, як гарно наші діти розповідають про ці чарівні квіти, з яких сплетено твій віночок? Скажіть, діти: як потрібно ставитися до квітів, до всього живого?
Діти: За квітами треба доглядати, поливати, а не можна топтати і зривати.
Вих: Добре, а щоб ви це краще запам’ятали, ми вивчимо віршик.
Я квітку чарівну не стану рвати,
ЇЇ додому я не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати,
І не попити ранками росу.
- Діти, ось Оксанка з Іванком принесли нам віночки з барвінкових гілочок і квіти, які треба помістити на віночок. Якого кольору листочки в барвінку?
- (Зеленого, ця рослина завжди зелена)
- А це яка квітка? (Ромашка).
- Які в неї пелюстки, серединка? (Відповіді дітей).
- А якого кольору ця квітка? (Показати незабудку).
- (Голубого).
- Як вона називається?
- (Незабудка).
- Добре, а ця жовтогаряча квітка як називається?
-(Чорнобривці).
- Молодці, діти! Ви гарно знаєте всі ці квіти. Тепер я вам роздам квіти, а ви їх приклеїте на віночки в ті місця, де намальовані кружечки. Покажіть мені пальчиком, куди будете наклеювати квіти.
(Діти накладають квіти на кружечки і приклеюють їх. Робота супроводжується записом пісні “Чорнобривці”, Оксанка та Іванко оглядають готові роботи.)
Оксанка: (Вих.) – Нам дуже подобаються ці віночки, ви дуже гарно виконали роботу, молодці. Якщо ви дозволите, то ми віднесемо ці віночки нашим подружкам. Вони будуть дуже раді. Ми дякуємо вам, діти, за такі гарні дарунки.
(Діти прощаються з ляльками і запрошують їх прийти ще в гості.)
Інтегроване заняття "Дитина в довкіллі",
Хід заняття:
Інтегроване заняття "Дитина в довкіллі",
" Чарівні фарби і талановиті пальчики"
на тему:
" ДЕРЖАВНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ"
Мета: розвивати мову, мислення дітей, пам’ять, увагу, естетичні почуття; дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції.
Матеріал: легенди, вірші, приказки, прислів’я про державні та національні символи України; вишитий рушник, вишиванка, прапор, герб, запис Гімну України; матеріали для СХД.
Хід заняття:
Здраствуй, рідна Батьківщина,
Сонце й небо,
Море й річка,
Скелі й гори,
Ліси й моря,
Поле й рілля,
Луг і долина.
Добрий ранок, моя Україна,
Я посміхаюсь тобі!
На землі великій є одна країна: гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті і скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають, На бандурі грають і вірші складають про ліси і гори, і про синє море, про людей і квіти, то скажіть же діти, що це за країна? — Наша славна Україна!
- Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ми ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна, ось в цю скриню.
Перша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби й калини – нема України».
Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, – жили й річки».
З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України.
А зараз відгадайте загадку:
У віночку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (калина)
- Так, це калина.
І друга наша зупинка називається «Не ламай калину».
Другою улюбленою рослиною українців є калина.
Здавна говорили:
«Посади калину – будеш мати долю щасливу».
- Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, палають, як жар. На що схожа?
- А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною?
Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.
Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?
Діти називають прислів’я.
Без верби і калини – нема України.
Любиш Україну – посади калину.
Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.
- У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем, варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною.
Існувало повір’я, що калину нівечить не можна, бо ганьба вкриє голову кривдника. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай калину, бо накличеш морози»!
Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною, але подорож наша ще не закінчилась.
Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».
- Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські барвисті костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.
Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб – сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати рушники ще з малечку.
Рушник цінується в народі.
Із червоної нитки і білого льону,
Як до рідної пісні, усяк із нас звик.
В будень день і у свято,
В Карпатах, за Доном,
Наш народ давно
Вигадав диво – рушник.
Народна гра «Голочка і ниточка».
Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка.
Як рушник повішу,
Хата буде – квітка.
Наступна наша зупинка «Чий віночок найкращий».
Віночок
В. Паронова
Ой віночку, мій віночку,
В нього я вплету, що схочу:
Ружі, маки і барвінок,
І стебельця материнок.
Ще вплету казки чудові,
Пишні грона калинові
І пісні про Україну.
Я віночок свій надіну
На голівоньку русяву –
Хай красується на славу.
В нього я вплету, що схочу:
Ружі, маки і барвінок,
І стебельця материнок.
Ще вплету казки чудові,
Пишні грона калинові
І пісні про Україну.
Я віночок свій надіну
На голівоньку русяву –
Хай красується на славу.
Всього в українському віночку 12 квіточок, і кожна – лікар, оберіг.
Плести віночки – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках.
Плести віночки – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках.
Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають: хто вміє віночок вити – той вміє життя любити. Який вінок – такий голосок.
Народна гра «Віночок».
Візьмемося за руки,
Підемо на луки.
Там сплетемо віночок,
Станемо в таночок.
В’язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати. Наприклад, найпершу у віночку – посередині – в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці. Пообіч неї – жовті стрічки – символ сонця; за ними-світло-зелені – символ краси й молодості. Потім голубі, сині — символи неба й води, що дають силу і здоров’я; далі в’яжуть жовто-гарячу – символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку.
У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки, маки, волошки, безсмертник, цвіт яблуні, любисток. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
Ділимось на дві підгрупи:
Дидактична гра «Склади віночок» (діти викладають віночок з квітів)
Прив’язують стрічки до віночка.
Гарний віночок – краса дівчини;
Віночок на голові для здоров’я;
У віночку калина – гарна дівчина;
Який віночок – такий голосочок.
Діти, ми наблизились до передостанньої зупинки –«Державні символи України». Тут ми дізнаємося про три основні державні символи України. Послухаємо легенду.
Вихователь розповідає легенду.
Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.
Із історії тризуба:у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.
У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.
Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.
А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів імя Гімн.
І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?
Це колір – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.
Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.
Слухання Гімну.
На останній зупинці давайте пригадаємо, чи запам’ятали ви щось для себе?
Запитання до бесіди:
Чи сподобалася вам подорожувати?
Які ви знаєте улюблені рослини українців?
Які ви знаєте скарби нашого народу?
Назвіть національні та державні символи України?
Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. Тож слід повернутися не з порожніми руками.
- А тепер свої враження давайте відобразимо в творчій діяльності.
Діти разом з вихователем розглядають свої роботи та милуються ними.
Підсумок: - Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наша колиска – це наше рідне село, будинок, в якому ви живете, мати й батько. Справжній патріот повинен пам’ятати державні та національні символи своєї країни.
Інтегроване заняття
«Ознайомлення з довкіллям», «У світі природи», «Народознавство», «Логіко-математичний розвиток», «Основи економічної культури».
Тема: «Усе моє, все зветься Україна»
Мета:
навчальні завдання: Вчити дітей диференціювати поняття «місто», «область», «країна»; орієнтуватися на мапі України, знаходити північну, південну, західну, східну та центральну частини; розпізнавати кольори природних зон України (мішані ліси, лісостеп, гори, степ). Дати знання про найбільш відомі місця в Україні: «Сорочинський ярмарок», «Софіївський парк», гірськолижний курорт «Буковель», заповідник «Асканія-Нова», міста Одеса, Полтава. Закріпити знання про заснування столиці України – міста Київ; про види транспорту, тваринний світ північної, західної частини України та мешканців морів; про предмети народного декоративно-ужиткового мистецтва: вироби косівських, яворівських, опішнянських майстрів. Дати змогу зрозуміти спільне та відмінне між гірською та рівнинною річкою. Закріпити знання про правила економного використання електроенергії. Залучати до сприймання краси краєвидів у різні пори року.
розвивальні завдання: розвивати у дітей мовленнєву компетентність, увагу, зорову пам’ять, словесно-логічне мислення, ейдетичні здібності.
виховні завдання: виховувати у дітей патріотичні почуття, інтерес до географії та історії рідного краю, гордість за свою країну.
Матеріал: мапа природних зон України; мультимедійний проектор, презентація «Моя країна – Україна», контур мапи України, (кожній дитині), картки з буквами К, М, Г, В (кожній дитині), декоративний водоспад.
Попередня робота:
1. Діти ознайомлені з мапою України, рослинним та тваринним світом, з виробами опішнянських, яворівських та косівських майстрів, знають історію виникнення Києва.
Хід заняття:
Вихователь: Кажуть, коли Бог роздавав народам землю, українці піснями і молитвами славили його. А коли прийшли до нього, то Всевишній уже роздав свої володіння. Але залишив невелику територію від Карпат і до Дону, аби оселитися на землі серед людей. Та побачивши українців, Він, забувши про все на світі, віддав їм цю благословенну землю. Ось така красива легенда існує про українців і про нашу чудову землю, даровану Богом.
– Прочитайте, що тут написано? (діти читають) («Моя країна – Україна»)
– Діти, а чому ми так говоримо «Моя країна – Україна»?
– Так, це наш рідний край, тут ми народилися і живемо.
Дитина читає вірш:
Україна – рідний край
Поле, річка, зелен гай
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
– Діти, а знаєте чому саме цими словами я вирішила почати заняття? Я хочу запросити вам у подорож по Україні.
– Хотіли б ви помандрувати по Україні? На якому транспорті можемо подорожувати з нашого міста?
– Але ж у нас у садочку немає ніякого транспорту. Тому ми будемо мандрувати …. (Виставити мапу України)
– Що це? Так, мандруватимемо мапою України. Ми відвідаємо найкрасивіші, найзнаменитіші місця України. Допоможуть нам фотографії, ілюстрації і ваші знання. І в ті місця, які вам найбільше сьогодні сподобаються, ви зможете по-справжньому поїхати за своїми татами та мамами.
– Давайте уважно розглянемо мапу України. Північна частина України (показую на мапі) знаходиться вгорі мапи, південна – внизу, західна (ліворуч від вас), східна (праворуч від вас) і центральна (по центру).
– Скільки частин я вам показала? Назвіть їх.
– Зверніть увагу на кольори на карті.
– Як ви гадаєте, що означає зелений колір? (Ліси) Салатовий? (лісостеп) Коричневий? (гори). Жовтий? (степ) (показую на карті).
– Давайте спочатку відвідаємо столицю нашої країни. Назвіть мені її.
– Київ знаходиться у північній частині України.
– Покажіть на мапі, де Київ знаходиться? Наше місто знаходиться недалеко від Києва. Отже ми також знаходимося у північній частині України.
– Діти, чи знаєте ви, кому цей пам’ятник?
– Хто такі Кий, Щек і Хорив? (Це брати, які заснували місто Київ).
– Давайте заглянемо у центр Києва.
– Як називається відомий майдан у Києві?
– Як називається центральна вулиця Києва?
– Діти, а яка річка протікає через Київ?
– Подивіться уважно на цю фотографію. Що це?
– Хто із вас був у Київському цирку?
– Правда ж Київ дуже красивий і мальовничий?
– То в якій частині України знаходиться Київ і живемо ми?
– Продовжуємо нашу подорож далі по північній частині України. (Звернути увагу на мапу)
– Які кольори тут переважають?
– Що вони означають? (мішані ліси).
– Так, дійсно, на півночі України багато лісів.
– Пригадайте, які лісові звірі живуть у північній частині України?
– Подивіться, чи всіх звірів ми назвали? Молодці!
– Рухаємося далі мапою України. (Показую на карті)
– В яку частину України я пропоную подорожувати?
– Який колір переважає на мапі?
– Що він означає? (степ).
– Так, на півдні України розкинулися степи, порослі травами, а дерева зустрічаються тільки по ярах або посаджені людиною.
– Подивіться уважно на мапу і скажіть, чим особливий південь України? (є моря)
– Назвіть, які моря є в Україні?
Давайте зараз одягнемо чарівні окуляри і зануримося під воду.– Назвіть морських риб, яких ви знаєте.
– На півдні, на березі Чорного моря є велике місто Одеса. Може, хтось із вас там відпочивав?
– Всі, хто хоч раз побував у Одесі, обов’язково ідуть до знаменитих Потьомкінських сходів. Вони дуже високі, мають 192 сходинки.
– В Одесі є відомий оперний театр.
– Що таке театр? (це приміщення, у якому відбуваються вистави).
– Якої форми будівля театру? Що він вам нагадує?
– А жителі Одеси жартома прозвали його «тортом» за круглу форму.
– В південній частині України знаходиться заповідник «Асканія-Нова».
– Що таке заповідник? (це спеціально виділена територія лісу, степу для збереження рідкісних видів рослин і тварин).
– Уважно послухайте вірш «Асканія-Нова», який прочитає Вікторія Климюк і порахуйте, скільки звірів та птахів зустрічається у вірші.
Асканія - Нова.
Вже із рук їдять зерно
Яки, лосі, лами.
З ними й зебри заодно
Дружать з пастухами.
В парку вдень і уночі
Голоси пташині
Там фазани,павичі,
Сім ї лебедині.
Тож Асканія-Нова -
Чарівна,мов казка.
Хто у ній ще не бував -
Приїздіть,будь-ласка! М.Познанська.
– Про скількох звірів та птахів іде мова у вірші? (звірів 4, птахів 3). А всього скільки?
– Насправді, там дуже багато тварин, птахів, і тому я пропоную всім вам відвідати цей заповідник.
– То в якій частині України знаходиться заповідник, моря, місто Одеса?
– Ця частина України також дуже красива і влітку люди їдуть сюди відпочивати.
– Запрошую вас відвідати західну частину України. Пригадайте де вона знаходиться і покажіть на мапі.
– Які кольори переважають тут? (коричневий – гори, салатовий – лісостеп).
– Лісостеп – це територія, де зустрічаються ділянки і лісів, і степів.
– Подивіться уважно на мапу і скажіть, чим особливий цей край?(гори).
– Хто знає, як звуться ці гори? (Карпати).
– Так, це Карпати. Вони приваблюють своєю красою і незмінно дивовижні в усі пори року. У Карпатах дуже багато лісів з високими деревами.
– Нагадайте, з якими саме?(смерека, ялина, модрина, дуб, граб, липа, бук).
– В лісах живе дуже багато звірів.
– Подивіться уважно на ілюстрацію і назвіть тих звірів, що живуть лише у Карпатських лісах ?
– Діти, а ви хотіли б зараз побувати на березі гірської річки? Підійдіть до мене, заплющіть очі, і уявимо, що ми біля гірської річки.
– Що ви чуєте?
– Як ви думаєте, чому вона так шумить?
– У гірських річках вода швидко рухається. Як ви думаєте, чому?
– У гірських річках вода тече згори донизу, тому дуже швидко рухається і тому така шумлива.
(Показати кімнатний водоспад)
– Цей водоспад схожий на гірську річку. Вода тут тече швидко чи повільно? Ви чуєте, як вона шумить?
– Перед вами гірська і рівнинна річки. Як ви думаєте, в якої із них швидка течія? Чому?
– Гірські річки мають дуже швидку течію, вони ніби завжди кудись поспішають і тому дуже шумливі.
– На Західній Україні знаходиться місто Косів.
– Що ви знаєте про це місто?
– Назвіть вироби косівських майстрів.
– Правильно, всі впізнали. А тепер – увага, на наступній картинці декілька виробів зникнуть, а ви скажете, чого не стало.
– Чого не стало?
– Що ви знаєте про місто Яворів? Це місто також знаходиться на заході України.
– Назвіть вироби яворівських майстрів?
– І знову – увага. На наступній картинці якісь предмети будуть зайвими.
– Що тут зайве?
– Які ж ви молодці, справилися з цим завданням.
– Діти, а що вам нагадує слово Буковель? Так, це чудовий лижний курорт.
– Хто поїде – не пошкодує.
Фізкультхвилинка.
Ми крокуєм, ми крокуєм,
Україною мандруєм.
Ось побачили Карпати:
Як вершини нам дістати?
Заглядаємо в озерця –
Не торкнутися нам денця!
Далі ми йдемо поважно,
Шлях долати нам неважко.
Порівняйтесь, усміхніться,
Батьківщині поклоніться
За щасливі дня в любові,
За пісні, за колискові.
Все навколо роздивіться,
Кругом себе оберніться,
Раз присядьте, два присядьте,
За столи тихенько сядьте.
– Тепер ми помандруємо у східну частину України.
– Який колір переважає на карті? (жовтий)
– Що означає жовтий колір? (степ).
– Так, це степова зона України. На сході багато шахт ,бо ця частина України багата вугіллям. Воно знаходиться дуже глибоко під землею. Для того, щоб його знайти, копають глибокі шахти. Туди опускаються люди і видобувають вугілля.
– Зверніть увагу, як тяжко треба працювати людям, щоб видобувати вугілля.
– Як ви думаєте, для чого потрібне вугілля?
– Основне призначення вугілля для роботи електростанцій.
– А електростанції потрібні для того, щоб у нас була електроенергія.
– Давайте подумаємо, що б сталося, якби не було електроенергії?
– Так, без електроенергії в наш час жити неможливо.
– Ви знаєте, якою важкою працею дістається нам електроенергія. Тому її треба економити. Як треба економити електроенергію?
– В скількох частинах України ми були?
– А де ще не були?
– Так, в центрі України.
– В центральній частині України знаходиться відоме місто Полтава
– В Полтавській області знаходиться місто Опішня. І ви знаєте, що воно знамените майстрами. Якими майстрами?
– У кожнго з вас на столі лежить виріб опішнянських майстрів, але розрізаний на частини. Ваше задання: скласти з частин ціле і назвати цей виріб. (Виконання роботи дітьми)
– Тепер перевіримо себе. Назвіть вироби опішнянських майстрів.
– Скажіть, скільки тут фігурок тварин? Скільки видів посуду?
– Саме в Полтавській області знаходиться село Сорочинці.
– Ви чули коли-небудь про це село?
– А про Сорочинський ярмарок чули?
– Що таке ярмарок? (Це місце де продають і купляють речі).
– Так от, в кінці літа у селі Сорочинці проходить знаменитий Сорочинський ярмарок. І чого тільки немає на тому ярмарку? Давайте і ми з вами поярмаркуємо.
– Подивіться ілюстрації і скажіть одним словом, що можна купити на ярмарку? Діти називають узагальнюючі слова.
– Молоці, гарно поярмаркували.
– У центральній частині України є місто Умань, де знаходиться чудовий Софіївський парк. Давайте до нього заглянемо. Ви уважними були?
– Якої пори року зроблені ці фотографії? Сподобався вам цей парк?
– Діти, у цьому красивому парку ми і закінчимо нашу подорож по Україні.
– Чи можете ви мені зараз сказати, які місця України вам сподобалися найбільше?
– Давайте з вами пригадаємо всю мапу України. Перед кожним із вас лежить зображення мапи України і картки з буквами
– Що означає буква «Г»? Де знаходяться гори?
– Що означає буква «К»? Де знаходиться Київ?
– Що означає буква «В»? Де знаходиться вугілля?
– Що означає буква «М»? Де знаходяться моря?
– Що означає буква «С»? Де знаходиться Сорочинський ярмарок?
– Покладіть картки з буквами на мапу України.
– Сподобалася вам наша подорож?
– Що ви можете сказати про нашу Україну?
– А знаєте, що я хочу сказати? Я люблю Україну!
Конспект заняття з патріотичного виховання
на тему: «Україна – єдина країна»
Мета: формувати уявлення малят про державну символіку, закріпити елементарні знання вихованців про символи України (слова «прапор», «герб», «гімн»), учити дітей впізнавати наші державні символи та розповідати про них; учити будувати словосполучення, із заданими словами, узгоджувати іменники із відповідним родом слова – ознаки; розвивати інтонаційну виразність мовлення, пам'ять, продовжувати вправляти дітей у вивченні та розповіданні напам’ять програмових віршів.
Обладнання: плакат із зображенням герба та прапора, ілюстрація до вірша О. Лупія "Україна", аудіоапаратура.
Хід заняття:
Перед малятами – зображення української державної символіки.
Вихователь. Велика та безмежна наша планета Земля. Безкраї та неозорі її простори. І в різних куточках планети – різні країни. У них живуть різні люди, різні народи. Кожен народ має свою Батьківщину. Батьківщиною ми називаємо місце, де люди де ми народилися. Батьківщиною ми називаємо країну, в якій живемо. Ми живемо в Україні. Це наша рідна держава, наша Батьківщина.
- Слово Україна означає країну, край, де живуть українці, український народ. Подивіться на карту світу. Усе, що зображено на карті, зменшено в багато разів. Насправді Україна досить велика держава. Кожна держава має свої символи – це прапор і герб, а також головну пісню – гімн. Подивіться на герб – це Тризуб, йому більше тисячі років.
Наш герб – Тризуб,
Це зброя, слава й сила;
Наш герб – Тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Добро і пісню
Несемо ми людям Н. Поклад
Прапор України – жовто-синій. Жовтий колір на прапорі символізує колір сонця і хлібного поля, тобто колір життя. Синій – ясне, чисте та мирне небо.
Наш прапор
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить –
По долині жито,
По горі блакить.
- Хто зрозумів і може розповісти, що означає жовтий колір на нашому прапорі? Що символізує колір синій? (Відповіді дітей).
- Чи знайома вам, діти, ця пісня? (Це державний гімн України).
- Наш гімн урочистий, величний, хвилюючий. Він прославляє нашу Батьківщину і наш народ. Коли звучить гімн, його треба слухати підвівшись, а ліву руку потрібно покласти на серце, бо рідний край, про який співається в цій пісні, завжди у серці кожного з нас.
- Як називається наша Батьківщина, наша рідна держава? (Україна).
- Як називається наш народ? (Український народ).
- Ви хто ? (Українці).
- Яка мова у нас, українців? (Українська мова).
- Діти, наш український народ – веселий та завзятий. І тому в нас так багато народних ігор-розваг. Які народні ігри ви, малята, знаєте? (Гра «Подоляночка», «Куці-баба»).Вихователь пропонує малятам трохи розважитись і погратися у знайому народну гру.
- Малята повертаємося на свої місця й пограємо в дидактичну гру «Українське, наше, рідне».
Педагог спонукає дітей утворити словосполучення із названими прикметниками.
Українське … (село, місто, козацтво, свято, поле, море, небо сонце, минуле).
Український … ( рід, символ, прапор, герб, гімн, козак, рушник, садок, народ, віночок, хлопець).
Українська … (хата, мова, казка, пісня, дівчина, писанка, вишиванка, церква, книжка, земля, країна, держава, історія, калина, річка, гра).
Під час гри дорослий допомагає малятам підказками, навідними запитаннями. Наприкінці гри педагог відзначає тих малюків, які були особливо активними і назвали більше, правильних словосполучень.
- Діти послухаємо вірш, який називається «Україна».
Україна
Я країна Україна
З козацького роду,
Мати вільних українців –
Древнього народу.
Мої гори, моє море,
Моє небо чисте,
Тут мій прапор синьо-жовтий
Тризуб золотистий.
О. Лупій
- Чому ми пишаємося своїм народом, діти?
- Який у нас народ? (Український, вільний, козацький).
- Яка наша природа, яке наше небо над нашим рідним краєм?
- Які у нас є державні символи, який вигляд вони мають?
Якщо малята вагаються, дорослий зачитує їм потрібні фрагменти вірша ще раз. Після цього педагог читає вірш удруге, а діти промовляють поетичні рядки вслід за вихователем.
Малята вивчають віршик «Україна» напам’ять. Ще раз закріплюється слово «УКРАЇНА».
Заняття закінчується.
